Олександр Миколайович Карпенко / Тимошенко Сергій Валерійович

“Тут же вирощували картоплю на людських кістках”

У 1941 та 1942 роках у Лубнах відбулися щонайменше дві розправи над ромами. Лише кілька останніх років цей скромний хрест нагадує про той злочин. Ми поспілкувалися з вчителем історії Олександром Миколайовичем Карпенком та Сергієм Валерійовичем Тимошенком, який є членом так званої ромської сотні у козацькій організації міста Лубни. Обидва розповіли нам, що вони чули від очевидців тих подій (які вже померли) про масові розстріли. За цими свідченнями, взимку 1941 р. близько 50 ромів були зігнані на відкриту територію, де раніше було радянське військове стрільбище: «Їх усіх гнали через село Вільшанка. Була зима, холодно, вони були напіводягнені. Ось тут вони чекали своєї долі, і там їх розстріляли. Спочатку вони повинні були роздягнутися догола, потім їх вбили, а тоді порпалися в їхніх речах», – передає слова очевидця Сергій Валерійович.

Sergij Waleriowitsch Timoschenko
Тимошенко Сергій Валерійович (представник козацтва, головний отаман у Лубнах)
Oleksandr Mykolajowytsch Karpenko
Олександр Миколайович Карпенко, вчитель історії ЗОШ №2 у Лубнах

Друге масове вбивство сталося навесні 1942 року. У вересні 2011 року чоловіки за власною ініціативою провели розкопки: «Тут ми знайшли два людських черепа, один великий, а інший маленький, та кістку стегна,» – каже Олександр Миколайович.

Обидва співрозмовники підтверджують, що, хоча старші мешканці села все це знали, влада ніколи не говорила вголос про цю трагедію. Своїми силами вони організували меморіальну церемонію, православний священик освятив пам’ятне місце. «Ми обгородили його, щоб принаймні сюди могли  приходити люди і класти квіти, де можна зібратися разом. Тут же вирощували картоплю на людських кістках, а потім споживали її, це немислимо», –  говорить Сергій Валерійович.

Влада не брала участі в заходах, навпаки: Сергій Валерійович та Олександр Миколайович були навіть звинувачені у незаконному привласненні цього місця.